Після перегляду: "ТойЩоПройшовКрізьВогонь"

Нелегко знайти щось пасіонарне в українському культурному доробку.
Ми з Веронікою сходились на думці, що одним з найкращих творів за цим критерієм є «Тигролови» Багряного.
Та нарешті натрапили на фільм, що іллюструє, як людська гідність долає перешкоди, фільм, не знятий через рожеві окуляри, але й не огорнутий поховальним саванном. Правда без натуралізму. Хоробрість без ідіотизму, дія без фаталізму.
Таких українців, як Іван — головний персонаж фільму, мені щастило зустрічати по світах. Мудрі та сильні, котрі, в свій час, дорого заплатили за свою свободу.
І таких, як Степан — антигерой стрічки, повсюду ставало. І такі, як Степан, а не умовні «москалі», «жиди» чи ще ким там марять окремі «патріоти» творили і творять пекло на нащій землі.
І таких вірних та сильних подруг, як Любов ще знайдеться у цьому світі.
Тому й надія є.
Дивіться цей фільм, друзі.
Велике дякую Михайлу Іллєнку