Чесно і маніпулювання: читати окремо
Друзі! У зв'язку з актуальністю дискусій щодо ЧЕСНО, хочу поділитися своїм дописом на .
Кому ліньки клікати, читайте нижче
ЧЕСНО і маніпулювання: читати роздільно
- Знаючи, який я юрист, страшно йти до лікаря
- Знаючи, який я політик, не вірю в ЧЕСНО
Результати, продемонстровані Чеснометром – як колективне фото, на якому кожен парламентар шукає себе.
За враженням моєї дружини і політолога, з якою разом були на Політклубі 25 липня 2012 року, в студію ТВіприйшли насамперед незадоволені своїм “профілем”, проте небайдужі депутати. В той вечір розумні люди в серцях сказали чимало слів. Сказане публічно лишається навічно. Промовлене часто стає дискурсом.
До оприлюднення результатів ЧЕСНОметру слова «ЧЕСНО» і «маніпуляція» лунали часто, але окремо. Їх звів докупи Олесь Доній, незадоволений (а може й ображений) результатами ЧЕСНОметру. ЧЕСНО звинуватили в упередженості як опозиціонери, так і регіонали. Звинувачення в свою чергу образили деяких активістів руху «Чесно». Прошу не ображатися за ці слова. Образа проявляється у агресії, спричиненій невідповідністю результатів очікуванням, що і мало місце. Мустафа Наєм та Олесь Доній – люди мудрі, вони дійдуть згоди. Проблема невміння політиків мислити системно і складно згладжується хорошим консультуванням, а не схильність громадянських активістів реагувати гнучко долається практикою.
Тривожить інше – ідеї, висловлені в студії ТВі і поза нею, які стосуються руху ЧЕСНО і маніпулятивний потенціал цих ідей, зокрема що:
1) Чесно знищує віру у чесних політиків
2) Чесно фінансується іноземними державами…
3) Чесно працює на опозицію.
Найчастіше, розмова про політичне маніпулювання стає політичним маніпулюванням (це слова Олега Покальчука). Тому, спершу про категорії. Маніпуляція – термін технічний і є скоріше актом. Приклад - укол, нехай і з метою щеплення. Маніпулювання ж прийнято вважати психологічним впливом, що полягає у викривленні комунікації (між людьми) з метою звуження їх здатності свідомо приймати власні рішення.
Будь хто може свідомо чи несвідомо стати інструментом маніпулювання: політик, ідеалізм якого використовує нечисте на руку оточення; команда ідеалістів, яку дурить лідер-цинік; редактор ЗМІ, що розміщує замовний матеріал; соціолог, який знає, що політик ніколи не вирішуватиме проблем, озвучених на фокус-групах; політолог, що доносить «меседж»; журналіст, який вірить, що приховуючи інформацію служить благу, не бажаючи розчаровувати людей.
Підчас презентації у Львові пролунала думка, мовляв ЧЕСНО знищує віру громадян в те, що є чесні політики… Це говорив пан, що представився головою Центру Політичних Технологій. Як колега по фаху, знаю, наскільки властиво представникам політтехнологічного цеху перебільшувати ступінь наївності виборців. Гадаю, більшість громадян були щиро здивовані, що в Верховній Раді знайшлося аж 3 (sic) депутати, що відповідають всім критеріям.
Але ніде правди діти. В опозиційно налаштованих колах існує думка, що ЧЕСНО спрямоване проти їх кандидатів. Курйоз у тому, що регіонали думають те ж саме, щодо себе.
Також прийнято вважати, що виборцям регіоналів байдуже до критеріїв ЧЕСНО. Дослідження Фонду Демократичних ініціатив спростовує цю думку. Тому, проблема ефективності – це проблема донесення, адже виборців Луганської області цікавитимуть свої кандидати, а Львівської – свої.
Маніпульованість людини часто визначається «ступенем конспірологічності», як казав голова Р.И.М. Porter Novelli, Iгор Пісарский. Є така картина світу, в якій хтось завжди «служить» зовнішнім силам. Перелічувати версії стосовно «ЦРУ», «жидомасонів», «світового правительства», тощо. Такі припущення перевіряються простим запитанням: qui prodest? Якщо це вигідно українському суспільству та покращує якість української політики, то яка різниця?
Чимало пересудів викликало фінансування ЧЕСНО. Хоча все ЯСНО написано на сайті. Думаю, проблема в давній плутанині термінів «неприбутковий» і «безкоштовний». Громадська діяльність – справа витратна. Поїздки, проживання, харчування вимагають покриття. Але маючи друзів серед активістів ЧЕСНО знаю, що гроші там крутяться мізерні, а роботи – дуже і дуже багато. Хоча, з прикрістю, але вкотре мушу погодитись з Віталієм Портниковим в тому, що українське громадянське суспільство є до міри споживацьким та інфантильним. Причину цьому бачу у мізерності нашого середнього класу, який не може фінансувати своїх громадських активістів та політиків.
Позаяк, розмови про те, «хто платить» – це розмови людей, які нічого і ніколи не робили безкоштовно, а тим більше – не підтримували фінансово будь-кого, крім жебраків на Великдень. Такими людьми маніпулювати простіше простого, лише сказавши «дивіться, їм платять!», що для людей, мислячих в рамках «нульової суми» і не довіряють нікому рівнозначно фразі «Вас дурять!»
Коли хтось маніпулює, для цілісного самопочуття конструює ціннісну мету. Мету, призначення якої – лише виправдовувати засоби. Ганді стверджував, що треба спершу подбати про засоби, а мета сама за себе подбає. Припускаю, що добрі засоби мети не потребують.
Чи є ЧЕСНОметр добрим засобом сам по собі, чи корисний він для очищення парламенту?
Думаю, важливо враховувати критерії ЧЕСНО в процесі прийняття рішення, але варто вирішувати лише на основі критеріїв ЧЕСНО.
Критерії базові, але не вичерпні. Якісна їх критика викладена в 25-му номері «Дзеркало Тижня» – ,_no_malo-106072.html .
Тому перейду до проектів, спрямованих на розкриття інших важливих критеріїв оцінки як для тих, хто вже в рукавичці (читай ВРУ), так і для тих, хто прагне туди потрапити.
З 70 критеріїв, з якими стартував рух залишилось 6, що підлягають кількісній обробці, вимірюванню. Якісні критерії викликали б ще гучніший шквал обурення політиків та хвилю звинувачень у суб’єктивізмі з усіх боків. Але, не можу не погодитись з Віталієм Портниковим в тому, що для оцінки політиків потрібні й політичні критерії, а не лише формально-правові.
Під політичними якісними критеріями розумію насамперед:
1) законотворчу діяльність та голосування за окремі закони у ВРУ;
2) характер депутатських запитів (головне – відповісти на питання “кому вигідно?”)
3) позицію щодо важливих суспільних питань, виражену в програмі та платформі (за що і проти чого виступає)
Як їх оцінити?
Можемо вигадати щось своє, можемо звернутися до закордонної, зокрема американської практики збору та розповсюдження об’єктивних даних, на які може спиратися виборець. Так, в США вже 20 років діє проект VoteSmart – незалежна, неприбуткова дослідна організація, що збирає перевірену і достовірну інформацію про біографію кандидатів, історію їх голосувань, промови, джерела фінансування і т.д. Доступність на сайті VoteSmart достовірної, неупередженої інформації про кандидатів перетворює маніпулювання, побудоване на напівправді, а тим більше відвертій брехні ризикованою справою, оскільки така інформація може бути легко перевірена та спростована не лише журналістами та активістами, але й самими виборцями.
Чимало зауважень щодо ЧЕСНО виникає в ключі «доступності» пересічному виборцю. Так, саме на допомогу виборцям, в рамках системи VoteSmart розроблено ще один проект – VoteEasy, що містить детальний опис позицій кандидатів/партій по суспільно-значущим темам та дозволяє вибоцям за допомогою відповідей на прості запитання щодо їх позицій по ключовим проблемам підібрати кандидата, позиція якого в найбільшій мірі відповідає їх власній та дізнатися, наскільки рішуче окреслив свою позицію по окремим питанням даний кандидат.
У дещо спрощеному вигляді така практика мала місце і в Російській Федерації. Сайт РИА Новости надав можливість кожному користувачу визначити свої погляди з 20 питань, на які попередньо відповіли кандидати на посаду Президента РФ, та автоматично отримати порівняння своєї (можливо вперше в житті сформованої ) позиції з позицією кандидатів.
Такі практики породжують усвідомлення, що голосувати треба не стільки за політика та імідж, скільки за політику та переконання, та озброюють громадянина раціональними критеріями для здійснення вибору.
Наприкінець дві історії.
Перша – суфійська притча про скорпіона та черепаху розповів Джон Ллойд в контексті відносин медіа (черепахи) та (скорпіона) політиків; У викладі редактора Financial Times, черепаху було вбито скорпіоном, оскільки така його природа (), на відміну від більш оптимістичного перекладу Маршака -
Другу історію про «три сита Сократа», переказав моєму другові Михайлу Мінакову Юрген Хабермас.
Один чоловік запитав у Сократа:
— Знаєш, що мені сказав про тебе твій друг?
— Почекай, – зупинив його Сократ, – просить спочатку те, що збираєшся сказати, через три сита.
— Три сита?
— Перш ніж що-небудь говорити, потрібно це тричі просіяти. Спочатку через сито правди. Ти впевнений, що це правда?
— Ні, я просто чув це.
— Значить, ти не знаєш, це правда чи ні. Тоді просіймо через друге сито – сито доброти. Ти хочеш сказати про мого друга щось хороше?
— Ні, навпаки.
— Отже, – продовжував Сократ, – ти збираєшся сказати про нього щось погане, але навіть не впевнений в тому, що це правда. Спробуємо третє сито – сито користі. Чи так вже необхідно мені почути те, що ти хочеш розповісти?
— Ні, в цьому немає необхідності.
— Отже, – уклав Сократ, – в тому, що ти хочеш сказати, немає ні правди, ні доброти, ні користі. Навіщо тоді говорити?
Чим же є ЧЕСНО? Шістьма ситами правди, через які пропущено депутатів Верховної Ради.
Чи є ЧЕСНО добрим? Не мені судити. Зла тут точно не бачу.
Чи є ЧЕСНО корисним? Вирішувати Вам. Знаю точно, що маніпуляторам легше діяти в каламутній воді, де немає орієнтирів, ніж за умов прозорості, яку творить рух.
ЧЕСНО є спробою відкрити правду. Правду, оскільки кожен критерій можна як верифіковати, так і фальсифікувати (уклін Карлу Попперу). Саме можливістю не лише підтвердження, але й спростування правда відрізняється від маніпулювання.
Тому ЧЕСНО і маніпулювання слід читати окремо.
Підтрмуватиму ЧЕСНО і надалі оскільки вважаю, що:
- моральність і політика нероздільні; яка перша така й друга, тому зміни краще починати з чесності, і не важливо, хто від цього ситуативно постраждає;
- якщо ми – виборці опозициї, чи не краще було би нам мати чесніших кандидатів у списку, який підтримаємо?
- об’єктивне інформування – основа протидії маніпулюванню;
- Чесно має майбутнє і може бути доповнене проектом, на кшталт Vote Smart – голосуй мудро.
Хочу завершити перифразом Арістотеля: «політики нам друзі, але істина дорожче». Нехай триває пошук.
Політолог, Круглашов Андрій
ProjectVotesmart // Режим доступу:
Project Voteeasy // Режим доступу:
Узнайте, кто ваш идеальный кандидат // Режим доступу:
Кому ліньки клікати, читайте нижче
ЧЕСНО і маніпулювання: читати роздільно
- Знаючи, який я юрист, страшно йти до лікаря
- Знаючи, який я політик, не вірю в ЧЕСНО
Результати, продемонстровані Чеснометром – як колективне фото, на якому кожен парламентар шукає себе.
За враженням моєї дружини і політолога, з якою разом були на Політклубі 25 липня 2012 року, в студію ТВіприйшли насамперед незадоволені своїм “профілем”, проте небайдужі депутати. В той вечір розумні люди в серцях сказали чимало слів. Сказане публічно лишається навічно. Промовлене часто стає дискурсом.
До оприлюднення результатів ЧЕСНОметру слова «ЧЕСНО» і «маніпуляція» лунали часто, але окремо. Їх звів докупи Олесь Доній, незадоволений (а може й ображений) результатами ЧЕСНОметру. ЧЕСНО звинуватили в упередженості як опозиціонери, так і регіонали. Звинувачення в свою чергу образили деяких активістів руху «Чесно». Прошу не ображатися за ці слова. Образа проявляється у агресії, спричиненій невідповідністю результатів очікуванням, що і мало місце. Мустафа Наєм та Олесь Доній – люди мудрі, вони дійдуть згоди. Проблема невміння політиків мислити системно і складно згладжується хорошим консультуванням, а не схильність громадянських активістів реагувати гнучко долається практикою.
Тривожить інше – ідеї, висловлені в студії ТВі і поза нею, які стосуються руху ЧЕСНО і маніпулятивний потенціал цих ідей, зокрема що:
1) Чесно знищує віру у чесних політиків
2) Чесно фінансується іноземними державами…
3) Чесно працює на опозицію.
Найчастіше, розмова про політичне маніпулювання стає політичним маніпулюванням (це слова Олега Покальчука). Тому, спершу про категорії. Маніпуляція – термін технічний і є скоріше актом. Приклад - укол, нехай і з метою щеплення. Маніпулювання ж прийнято вважати психологічним впливом, що полягає у викривленні комунікації (між людьми) з метою звуження їх здатності свідомо приймати власні рішення.
Будь хто може свідомо чи несвідомо стати інструментом маніпулювання: політик, ідеалізм якого використовує нечисте на руку оточення; команда ідеалістів, яку дурить лідер-цинік; редактор ЗМІ, що розміщує замовний матеріал; соціолог, який знає, що політик ніколи не вирішуватиме проблем, озвучених на фокус-групах; політолог, що доносить «меседж»; журналіст, який вірить, що приховуючи інформацію служить благу, не бажаючи розчаровувати людей.
Підчас презентації у Львові пролунала думка, мовляв ЧЕСНО знищує віру громадян в те, що є чесні політики… Це говорив пан, що представився головою Центру Політичних Технологій. Як колега по фаху, знаю, наскільки властиво представникам політтехнологічного цеху перебільшувати ступінь наївності виборців. Гадаю, більшість громадян були щиро здивовані, що в Верховній Раді знайшлося аж 3 (sic) депутати, що відповідають всім критеріям.
Але ніде правди діти. В опозиційно налаштованих колах існує думка, що ЧЕСНО спрямоване проти їх кандидатів. Курйоз у тому, що регіонали думають те ж саме, щодо себе.
Також прийнято вважати, що виборцям регіоналів байдуже до критеріїв ЧЕСНО. Дослідження Фонду Демократичних ініціатив спростовує цю думку. Тому, проблема ефективності – це проблема донесення, адже виборців Луганської області цікавитимуть свої кандидати, а Львівської – свої.
Маніпульованість людини часто визначається «ступенем конспірологічності», як казав голова Р.И.М. Porter Novelli, Iгор Пісарский. Є така картина світу, в якій хтось завжди «служить» зовнішнім силам. Перелічувати версії стосовно «ЦРУ», «жидомасонів», «світового правительства», тощо. Такі припущення перевіряються простим запитанням: qui prodest? Якщо це вигідно українському суспільству та покращує якість української політики, то яка різниця?
Чимало пересудів викликало фінансування ЧЕСНО. Хоча все ЯСНО написано на сайті. Думаю, проблема в давній плутанині термінів «неприбутковий» і «безкоштовний». Громадська діяльність – справа витратна. Поїздки, проживання, харчування вимагають покриття. Але маючи друзів серед активістів ЧЕСНО знаю, що гроші там крутяться мізерні, а роботи – дуже і дуже багато. Хоча, з прикрістю, але вкотре мушу погодитись з Віталієм Портниковим в тому, що українське громадянське суспільство є до міри споживацьким та інфантильним. Причину цьому бачу у мізерності нашого середнього класу, який не може фінансувати своїх громадських активістів та політиків.
Позаяк, розмови про те, «хто платить» – це розмови людей, які нічого і ніколи не робили безкоштовно, а тим більше – не підтримували фінансово будь-кого, крім жебраків на Великдень. Такими людьми маніпулювати простіше простого, лише сказавши «дивіться, їм платять!», що для людей, мислячих в рамках «нульової суми» і не довіряють нікому рівнозначно фразі «Вас дурять!»
Коли хтось маніпулює, для цілісного самопочуття конструює ціннісну мету. Мету, призначення якої – лише виправдовувати засоби. Ганді стверджував, що треба спершу подбати про засоби, а мета сама за себе подбає. Припускаю, що добрі засоби мети не потребують.
Чи є ЧЕСНОметр добрим засобом сам по собі, чи корисний він для очищення парламенту?
Думаю, важливо враховувати критерії ЧЕСНО в процесі прийняття рішення, але варто вирішувати лише на основі критеріїв ЧЕСНО.
Критерії базові, але не вичерпні. Якісна їх критика викладена в 25-му номері «Дзеркало Тижня» – ,_no_malo-106072.html .
Тому перейду до проектів, спрямованих на розкриття інших важливих критеріїв оцінки як для тих, хто вже в рукавичці (читай ВРУ), так і для тих, хто прагне туди потрапити.
З 70 критеріїв, з якими стартував рух залишилось 6, що підлягають кількісній обробці, вимірюванню. Якісні критерії викликали б ще гучніший шквал обурення політиків та хвилю звинувачень у суб’єктивізмі з усіх боків. Але, не можу не погодитись з Віталієм Портниковим в тому, що для оцінки політиків потрібні й політичні критерії, а не лише формально-правові.
Під політичними якісними критеріями розумію насамперед:
1) законотворчу діяльність та голосування за окремі закони у ВРУ;
2) характер депутатських запитів (головне – відповісти на питання “кому вигідно?”)
3) позицію щодо важливих суспільних питань, виражену в програмі та платформі (за що і проти чого виступає)
Як їх оцінити?
Можемо вигадати щось своє, можемо звернутися до закордонної, зокрема американської практики збору та розповсюдження об’єктивних даних, на які може спиратися виборець. Так, в США вже 20 років діє проект VoteSmart – незалежна, неприбуткова дослідна організація, що збирає перевірену і достовірну інформацію про біографію кандидатів, історію їх голосувань, промови, джерела фінансування і т.д. Доступність на сайті VoteSmart достовірної, неупередженої інформації про кандидатів перетворює маніпулювання, побудоване на напівправді, а тим більше відвертій брехні ризикованою справою, оскільки така інформація може бути легко перевірена та спростована не лише журналістами та активістами, але й самими виборцями.
Чимало зауважень щодо ЧЕСНО виникає в ключі «доступності» пересічному виборцю. Так, саме на допомогу виборцям, в рамках системи VoteSmart розроблено ще один проект – VoteEasy, що містить детальний опис позицій кандидатів/партій по суспільно-значущим темам та дозволяє вибоцям за допомогою відповідей на прості запитання щодо їх позицій по ключовим проблемам підібрати кандидата, позиція якого в найбільшій мірі відповідає їх власній та дізнатися, наскільки рішуче окреслив свою позицію по окремим питанням даний кандидат.
У дещо спрощеному вигляді така практика мала місце і в Російській Федерації. Сайт РИА Новости надав можливість кожному користувачу визначити свої погляди з 20 питань, на які попередньо відповіли кандидати на посаду Президента РФ, та автоматично отримати порівняння своєї (можливо вперше в житті сформованої ) позиції з позицією кандидатів.
Такі практики породжують усвідомлення, що голосувати треба не стільки за політика та імідж, скільки за політику та переконання, та озброюють громадянина раціональними критеріями для здійснення вибору.
Наприкінець дві історії.
Перша – суфійська притча про скорпіона та черепаху розповів Джон Ллойд в контексті відносин медіа (черепахи) та (скорпіона) політиків; У викладі редактора Financial Times, черепаху було вбито скорпіоном, оскільки така його природа (), на відміну від більш оптимістичного перекладу Маршака -
Другу історію про «три сита Сократа», переказав моєму другові Михайлу Мінакову Юрген Хабермас.
Один чоловік запитав у Сократа:
— Знаєш, що мені сказав про тебе твій друг?
— Почекай, – зупинив його Сократ, – просить спочатку те, що збираєшся сказати, через три сита.
— Три сита?
— Перш ніж що-небудь говорити, потрібно це тричі просіяти. Спочатку через сито правди. Ти впевнений, що це правда?
— Ні, я просто чув це.
— Значить, ти не знаєш, це правда чи ні. Тоді просіймо через друге сито – сито доброти. Ти хочеш сказати про мого друга щось хороше?
— Ні, навпаки.
— Отже, – продовжував Сократ, – ти збираєшся сказати про нього щось погане, але навіть не впевнений в тому, що це правда. Спробуємо третє сито – сито користі. Чи так вже необхідно мені почути те, що ти хочеш розповісти?
— Ні, в цьому немає необхідності.
— Отже, – уклав Сократ, – в тому, що ти хочеш сказати, немає ні правди, ні доброти, ні користі. Навіщо тоді говорити?
Чим же є ЧЕСНО? Шістьма ситами правди, через які пропущено депутатів Верховної Ради.
Чи є ЧЕСНО добрим? Не мені судити. Зла тут точно не бачу.
Чи є ЧЕСНО корисним? Вирішувати Вам. Знаю точно, що маніпуляторам легше діяти в каламутній воді, де немає орієнтирів, ніж за умов прозорості, яку творить рух.
ЧЕСНО є спробою відкрити правду. Правду, оскільки кожен критерій можна як верифіковати, так і фальсифікувати (уклін Карлу Попперу). Саме можливістю не лише підтвердження, але й спростування правда відрізняється від маніпулювання.
Тому ЧЕСНО і маніпулювання слід читати окремо.
Підтрмуватиму ЧЕСНО і надалі оскільки вважаю, що:
- моральність і політика нероздільні; яка перша така й друга, тому зміни краще починати з чесності, і не важливо, хто від цього ситуативно постраждає;
- якщо ми – виборці опозициї, чи не краще було би нам мати чесніших кандидатів у списку, який підтримаємо?
- об’єктивне інформування – основа протидії маніпулюванню;
- Чесно має майбутнє і може бути доповнене проектом, на кшталт Vote Smart – голосуй мудро.
Хочу завершити перифразом Арістотеля: «політики нам друзі, але істина дорожче». Нехай триває пошук.
Політолог, Круглашов Андрій
ProjectVotesmart // Режим доступу:
Project Voteeasy // Режим доступу:
Узнайте, кто ваш идеальный кандидат // Режим доступу:
0 коментарів