Дорогою ціною 2

Зібравши журналістів
Один вусатий фюрер
Сказав їм: Товариство!
В нас відтепер – цензура.

Хваліть арійську расу
Щосили, якнайдужче!
Така вимога часу
Інакше – ЖИД задушить!

Ви що, забули кризу?
Країну на колінах?
Яку підняли з низу
Я к в небо Зеппелін, nach?

Чи ви не патріоти?
Чи Вам не треба їсти?
Можливо – ідіоти?
Чи гірше, комуністи?

Якщо Вам щось не ясно
Пишіть, як Геббельс скаже
Що всі живуть прекрасно
«А кто не все – накажем!»

І там запала тиша
Мертва і безнадійна
Нечувана раніше
Страшна і безпартійна.
--------------------------------
Де попит на свободу
Малий. Всі ж хочуть жити…
За неї дуже дорого
Доводиться платити.

Але куди дорожче
Обходиться усюди
Мовчання. Наче розчин
Набрали в рота люди.

Хат з краю більш немає
Новина не весела.
Чи хто не пам’ятає,
Як мерли цілі села?

Зараз не час мовчати!
Женімо геть цензуру!
Щоб більше не кидатись
Грудьми на амбразуру.

Щоб не піти етапом…
З кайлом в руках в забій,
Потрібно разом, брате,
Дім відстояти свій.
 
Цей вірш написано в ніч з 11 на 12 березня та опубліковано на конкурсі Стоп Цензурі
Приєднуйтесь до конкурсу! Гадаю, варто підтримати цю громадську ініціативу!